Оскар 2021: переможці, несподіванки та антирекорд
25 квітня (або ж у ніч на 26 квітня за київським часом) у Лос-Анджелесі пройшла 93-я церемонія нагородження премії Американської Кіноакадемії, всесвітньо відомого “Оскару”. Цього разу окрім класичної вже локації, кінотеатру Dolby, задіяно було також Union Station, центральний вокзал Лос-Анджелеса. Проблеми почалися вже тут: окрім залізниці, вокзал також є важливим центром для проведення тестів на COVID-19. Оскільки всі центральні входи були перекриті, для тих, хто хотів би здати тест залишився лише один в’їзд-виїзд — через невеличку Cezar Chavez Avenue, де утворився затор.
Крім цієї проблеми, церемонія була практично оточена невдоволенням місцевого населення: у вікнах повивішували плакати на кшталт “Oscar Sucks”, а крізь паркани на зірок, що під’їзджали на церемонію, дивилися протестувальники із різними вимогами, наприклад, щодо звільнення політичної активістки Татіани Ріти Тернер, яку звинувачують у спробі вбивства та нападі з потенційно смертельною зброєю (на думку протестувальників, обидва випадки слід кваліфкувати як самозахист).
Усе це не додавало лоску і без того значно скромнішому формату церемонії, ніж зазвичай. Організатори намагалися хоча б урізноманітнити відеоряд, тому на допомогу Ґленну Вайссу, який вже п’ять років поспіль є режисером-постановником “Оскарів” у якості продюсера прийшов відомий режисер та сценарист Стівен Содерберг. Хоча багато видань відмітили, що певний стиль останнього проглядався у вигляді й монтажі церемонії, навряд їй це сильно допомогло: цьогоріч “Оскар” зібрав найменші рейтинги за історію його трансляцій — всього 9,85 млн глядачів проти минулорічного результату, який тоді теж став рекордно низьким показником з… 23,6 млн.
Найбільшу кількість номінацій зібрав цього року “Манк” (Mank) Девіда Фінчера, проте як і минулоріч (коли 11 номінацій мав “Джокер”) це вилилося лише у дві статуетки: за найкращу операторську роботу (оператор-постановник Ерік Мессершмідт) та найкраще художнє оформлення (художник-постановник Дональд Ґрехем Барт спільно з головним декоратором Джен Пескейл).
Хлої Чжао потрапила в історію як лише друга жінка-володар премії за найкращу режисуру (та перша не білошкіра). Її третій повнометражний фільм “Земля кочівників” (Nomadland) взяв найбільшу кількість нагород на цьогорічній церемонії — три. Дві інші статуетки дісталися фільму за найкращу жіночу роль (вже третя статуетка в активі актриси Френсіс Мак-Дорманд) та (умовно) найголовнішу — за найкращий фільм.
Гіркою несподіванкою для багатьох стало те, що Чедвік Боузман все ж так і не отримав премію посмертно за роль у стрічці від Netflix Ma Rainey’s Black Bottom, хоч критики й були від цієї (фактично останньої) ролі в захваті. Натомість вже двічі лауреатом “Оскара” за головну чоловічу роль у фільмі “Батько” (The Father) став Сер Ентоні Гопкінс. Ця ж стрічка взяла нагороду за найкращий адаптований сценарій (Крістофер Ґемптон та Флоріан Зеллер).
Інші призери розподілился таким чином:
- Найкращий актор другого плану — Деніел Калуя за стрічку “Іуда та чорний месія” (Judas and the Black Messiah);
- Найкраща акторка другого плану — Юн Йоджон за стрічку “Мінарі” (Minari);
- Найкращий оригінальний сценарій — Емеральд Феннелл за стрічку “Перспективна дівчина” (Promising Young Woman);
- Найкращий повнометражний анімаційний фільм — “Душа” (Soul) Піта Доктера та Дани Мюррєй;
- Найкращий іноземний фільм — “Ще по одній” (Druk), Данія;
- Найкращий документальний фільм — “Мій вчитель — восьминіг” (My Octopus Teacher) режисерів Піппи Ерліх та Джеймса Ріда, продюсера Крейґа Фостера;
- Найкращий короткометражний документальний фільм — “Колетт” (Colette) режисера Ентоні Гіаччіно та продюсерки Еліс Дойард (між іншим, створений для показів у грі Medal of Honor: Above and Beyond через Oculus VR);
- Найкращий короткометражний ігровий фільм — “Два абсолютних незнайомці” (Two Distant Strangers) Тревона Фрі та Мартіна Десмонда Рое;
- Найкращий короткометражний анімаційний фільм — “Якщо щось станеться, я тебе люблю” (If Anything Happens I Love You) Віла МакКорміка та Майкла Говієра;
- Найкраща музика — Трент Резнор, Аттікус Росс та Джон Батіст за стрічку “Душа” (Soul);
- Найкраща оригінальная пісня — “Fight for You” з фільму “Іуда та чорний месія” (Judas and the Black Messiah), музика D’Mile та H.E.R., слова H.E.R. та Тіари Томас;
- Найкращий звук — Ніколас Бекер, Джеймі Бакшт, Мішель Куттоленк, Карлос Кортес Наварре та Філіп Бладг за “Звук металу” (The Sound of Metal);
- Найкращі грим та зачіски — Серджіо Лопес-Рів’єра, Мія Ніл та Джмаіка Вілсон за “Ma Rainey’s Black Bottom“;
- Найкраща робота художника по костюмах — Енн Рот за “Ma Rainey’s Black Bottom“;
- Найкращий монтаж — Міккел Е.Г. Нілсен за “Звук металу” (The Sound of Metal);
- Найкращі візуальні ефекти — Скотт Р. Фішер, Ендрю Джексон, Девід Лі та Ендрю Локлі за “Тенет” (Tenet; наш огляд).
Є у Оскарівської церемонії одна традиція, яку рідко згадують, підбиваючи її підсумки — In Memoriam, тобто церемонія посвяти тим, хто відійшов у вічність з часу минулого “Оскару”. Це завжди сумний список, але у 2020 році смерті митців сприймались ще драматичніше на тлі загалом поганого року. Про багатьох із них писали некрологи й ми, хоч це і не зовсім наш формат: Ієн Голм, Джоел Шумахер, Шон Коннері, Чедвік Боузман, Енніо Морріконе, Крістофер Пламмер… І отак несподівано помічаєш, що за три хвилини перед очима промайнула ціла епоха. Чи промайнула вона для самої церемонії, яка за буремний 2020 рік втратила 58% глядацького зацікавлення? Покаже час.
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!